“Чверть століття, яке людство прожило з картоплею, навчили головному: високий врожай є прямо пропорційним любові до цієї могутньої культури, турботі про землю і наполегливій раціональній праці ” Вільгельм Хілщескій
Робота на городі повинна приносити задоволення і бути високопродуктивною. Чудес у природі не буває. Скільки рослині даси – стільки від неї і отримаєш. Тому все потрібно робити якісно і вчасно, ніколи не сподіватися на випадок, не економити на насінні, добривах, засобах захисту рослин, стимуляторах зростання, інструментах та інвентарі. Необхідно не зупинятися на досягнутому, а постійно шукати нові рішення, стежити за сучасними тенденціями, бути спостережливими, щоб при мінімальних витратах отримати максимальний урожай. Город повинен бути привабливим і служити місцем активного відпочинку.
Вплив кліматичних змін на врожайність картоплі
Останні роки практичного вирощування картоплі показав, що ми повинні пристосуватися до природних факторів, навчитися протистояти їм або хоча б зменшити їх негативний вплив. У зв’язку зі змінами в природі з’являються нові віруси і шкідники, тому живі організми пристосовуються до зміни навколишнього середовища. Якщо бактерія, гриб, комаха можуть пристосуватися до навколишнього середовища, то людина тим більше може і повинна взяти цей процес під контроль.
Сьогодні картоплярів України турбує посуха і пов’язані з нею зниження врожайності, погіршення насіннєвих якостей картоплі. Тенденція до потепління клімату стає все більш очевидною. Боротьба з посухою повинна стати обов’язковим елементом технології вирощування рослин.
Картопля легко пристосовується до життя в різних кліматичних умовах і поясах, до умов довгого і стислого дня. Хоча картопля – холодостійка рослина, вона все ж чутлива до температурного режиму і влаго забезпечення. Найбільший урожай картоплі збирають при помірних температурах і достатній вологості.
Вибір картоплі для посадки
Картопля – основна городня культура, що вирощується в усьому світі. Вчені підрахували, що вартість щорічного врожаю в світі перевищує вартість всього світового золота. Картопля – смачний і ситний продукт харчування, є важливою технічною сировиною. У картоплі міститься велика кількість провітаміну А, вітамінів В1, В2, В6, велика кількість вітаміну С. Картопля містить всі необхідні амінокислоти і більше 20 мікроелементів. Щоб виростити великий врожай, потрібен високоякісний насіннєвий матеріал. Тому необхідно звертати увагу при виборі насіння на показник врожайності. По світу в середньому цей показник становить 140 – 150 ц/га, в країнах з розвиненим картоплярством – 300 – 500 ц/га, в Україні – 90 – 120 ц/га. Головною причиною відставання вітчизняних картоплярів є якраз використання неякісного насіння та економія на їх закупівлі. Тому одним з головним завданням є правильний вибір сорту картоплі для певної місцевості та погодних умов.
Насіннєві бульби необхідно брати з найбільш врожайних і здорових кущів. Ще одним важливим фактором є раннє прибирання (чим довше бульби знаходяться в ґрунті, тим більше вони накопичують захворювань, вірусів, інфекцій). Також необхідно захищати бульби від перегріву як в ґрунті, так і при сушці, озелененні, зберіганні. Хоча високоякісна насіннєва картопля коштує досить дорого, має сенс купувати саме таку, якщо ми хочемо зібрати відмінний врожай протягом багатьох років. Практика останніх років показує, що використовувати куплену на базарі картопля як посадковий матеріал не доцільно. Садити можна як бульбу-малютку, так і бульбу-гігант – результат буде практично однаковий, а от економічно програш відчувається суттєвий, адже оплата йде за кг., а не за одиницю. Існує думка, що маляті потрібно більше догляду і підживлення у зв’язку з тим, що «материнської їжі» у такої рослини буде менше. Однак зміни кліматичних умов нівелювали цю різницю, оскільки зараз будь-який куст картоплі вимагає постійного догляду. Існує думка, що оптимальною для посадки є картопля розміром з куряче яйце.
Ще одним важливим питанням серед любителів-городників є питання необхідності розрізування картоплини для посадки. При розрізанні бульби відбувається «ефект поранення», в результаті чого рослина виробляє імунітет до різних захворювань, що підвищує довговічність і врожайність сорту. Тому такий спосіб посадки часто використовується городниками-аматорами. Різати бульбу необхідно стерильним інструментом за 3- 7 днів до посадки. Зберігання також повинно проводитися в стерильній ємності. Купувати посадкові бульби краще всього восени в спеціалізованих аграрних магазинах або розплідниках. В осінній період клуби картоплі знаходяться в стані біологічного спокою, тому ніякі механічні і температурні впливи їм не страшні. Навесні клубні прокидаються, і, часом, навіть найобережніше поводження з ними призводять до травмування дуже ніжних паростків.
Деякі сорти картоплі
Сорти картоплі розрізняють за швидкоспілюстю, врожайністю, вмістом крохмалю, стійкостю до перепадів температур, до хвороб.
Високоякісна насіннєва картопля – це є висока репродукція, адже вона має властивість до старіння. Це означає втрату продуктивності і сортових якостей, тобто виродження. Картопля повинна відповідати держстандарту.
Одним з найважливіших факторів, що впливають на успішність майбутнього врожаю, є правильність вибору сорту картоплі. За комплексом основних показників (врожайність, смакові якості, стійкість до хвороб і шкідників, стійкість до виродження, лежкість, товарність) кращими вважаються такі сорти:
- дуже ранні: Кіранда (Україна), Метеор (Росія), Коломбо (Голландія), Колетта (Німеччина);
- ранні: Агаве, Беллароса (Німеччина);
- середньосередні: Герба, Санті (Нідерланди);
- середньоспілі: Скарб (Білорусь), Чародій (Росія), Слов’янка (Україна);
- середньопіздні: Бернадетте (Німеччина), Червона Рута (Україна), Зарево (Україна), Пікассо (Голландія).
Сорта Колетта, Агаве, Беллароса, Санті, Бернадетта і Червона Рута – вони успішно витримали іспит під час державного сортоіспиту, занесені до Реєстру і стали улюбленцями городників.
Найменше схильні до виродження засухостійкі сорти. Вони стійкі до вірусних хвороб. Великий урожай дають сорти картоплі з великим листям. Здатні обмежити випари вологи, з потужною кореневою системою, поглинають воду з глибини. Кущі не полягають, затінюють землю до кінця вегетації, і є скоростиглими.
Український сорт «Слов’янка» став гордістю вітчизняної селекції, він має відмінні показники щодо засухостійкості, дає рекордні врожаї, проте має слабкі смакові якості. Виродження сорту йде повільними темпами. В цьому питанні зі Слов’янкою може тільки змагатися «Санті» нідерландської селекції.
Технологія вирощування картоплі
Технологія є трудомісткою. Картопля вразлива для багатьох хвороб і шкідників. Ця рослина надає перевагу родючому пухлому ґрунту (особливо важлива для картоплі наявність достатнього рівня повітря в ґрунті) і невисокій температурі. Картопля вимагає багато вологи в період утворення бутонів і клубнів, але не переносить перезволоження. Для підвищення врожайності картоплі в умовах спекотного і посушливого клімату застосовують перенесення терміну вегетації на більш ранні або пізні періоди. Це забезпечує оптимальні умови для клубнеутворення. Така технологія дозволить отримати вищий урожай і зменшити контакт картоплі з переносниками вірусних хвороб (тля, клопи, цикади). Це покращує якість насіннєвих бульб.
Інвентар, який ми використовуємо для вирощування картоплі на присадибних ділянках:
- садові вила (з плоскими зубами);
- ручний культиватор-розпушувач;
- граблі (з плоскими зубами);
- ручний культиватор-підсікач;
- плоскоріз Фокіна.
Лопату багато городників змінили на вила, працювати з ними легше.
Підготовка ділянки
Посадка картоплі починається з осінньої підготовки ділянки. Вибираємо ділянку, де буде рости картопля наступного року. Після прибирання попередника сіємо сидерати і отриману зелену масу пізньої осені запахуємо в грунт. Одним з кращих сидератів є жито. Жито – це найкращий санітар ґрунту. Поліпшити ефект від нього можна, висіваючи одночасно з житом горіх. У цьому випадку земля збагачується азотом і залишається навесні пухкою і вологою.
Іншими ефективними сидератами є:
- гірчиця біла;
- гірчиця сиза;
- редька олійна;
- овес;
- віка (мишачий горох);
- донник та інші рослини.
Підготовка насіннєвого матеріалу
Також восени готують насіннєвий матеріал. Зберігати насіннєву картоплю потрібно в добре вентильованому приміщенні (погребі). Оптимальними показниками для зберігання насіннєвих бульб є: вологість повітря 95%, температура близько 5°С.
Навесні продовжують готувати насіннєву картоплю. Приблизно за 30 днів до терміну посадки дістаємо з льоху посадкову картоплю і поміщаємо її в тепле приміщення. Зазвичай, це відбувається в середині березня. Бульби ретельно перевіряємо й занурюємо на 40 хвилин у живильно-дезінфекуючий розчин, який складається з 1 г. марганцівки, 5 г. мідного купороса, 2 г. борної кислоти, 40 г. суперфосфата, 10 л. води.
Після цієї процедури укладаємо бульби в ящик і накриваємо поліетиленовою плівкою для збереження вологи. Починається процес прогрівання і весняного озеленення.
Протягом першого тижня підтримуються температура + 20°С, потім опускаємо до + 10°С.
За 3 дні до посадки клубні обприскуємо 6-8% розчином мочевини. На цьому процес яровизації закінчується.
На позеленілих бульбах з’являються товсті, міцні зелені паростки. Бульби готові до посадки.
Навесні закриваємо вологу за допомогою боронування і вносимо норму мінеральних добрив, а потім висаджуємо пророщену картоплю, коли ґрунт прогріється до 5°С на глибину 10 см.
Схема посадки і догляд за паростками
Посадку проводять рядовим способом. Відстань між рядками 50 – 60 см., а в ряду 25 – 30 см. на глибину 8 – 10 см.
Догляд за посадками – це дворазове боронування граблями до періоду сходів з інтервалом 4 – 6 днів і одне боронування після сходів картоплі поперек ряду. Боронити сходи можна до того часу, поки вони не досягнуть 10 см. Мета боронування – це знищення з ґрунтової кірки бур’янів, які ще не встигли вкоренитися. Розпушування ґрунту проводять протягом усього вегетаційного періоду після дощу.
Перше занурення проводять, коли ботва буде 12 – 15 см. Друге – через 12 – 15 днів після першого, коли випадає дощ.
За період вегетації рослин проводять 2-3 підживлення перед розпушуванням міжряддя. Перше підживлення проводиться на 26 день після посадки. Кращою підгодівлею є перепрілий гній і подрібнений сухий пташиний послід. Також можна мінеральними добривами суперфосфатом і аміачною селітрою.
На початку бутонізації роблять друге підживлення калійними добривами.
Прибирання картоплі проводять у міру висихання.
Люті вороги картоплі – фітофтороз і колорадський жук. Боротьба з фітофторозом полягає в одноразовій і повторній обробці системними фунгіцидами або хлорокісом міді. Більш детально про боротьбу зі шкідниками та захист від різних хвороб ми розповімо в іншій нашій статті
