Азот є життєво необхідним хімічним елементом для розвитку рослин, тому відновлення цього елементу є актуальною проблемою для сільського господарства. Джерелом відновлення для фермерів є органічні (натуральні) азотновмістні речовини. Наприклад, це гній, компост, рибна емульсія. Іншим способом є додавання сінтетичних або хімічних азотних добрив.
Що таке азотні добрива
Азотні добрива — це група мінеральних добрив (рідкі або тверді), які є основним джерелом азоту для рослин. Класифікація цих добрив вкрай важлива, оскільки кожен вид має свої особливості та сферу застосування.
- Амонійні добрива
До цієї групи належать сульфат амонію (21% азоту) та хлорид амонію (24-25% азоту). Вони добре розчиняються у воді, підходять для більшості типів ґрунтів та особливо ефективні в кислих ґрунтах. - Нітратні добрива
До цієї групи входять кальцієва селітра (13-15% азоту) й натрієва селітра (15-16% азоту та 26% натрію). - Амідні добрива
До цієї групи належить карбамід (сечовина). Це концентроване добриво, яке зручно використовувати як основне, особливо на нейтральних і слабколужних ґрунтах. - Амонійно-нітратні – це тип добрив, який містить азот у двох формах: в амонійній (NН4 ) і нітратній (N03).
Найпоширеніший представник — це нітрат амонію (аміачна селітра). Ця сполука містьить близько 34% азоту. Цей тип добрив швидко засвоюються рослинами і підходять для оперативного корегування азотного живлення. - Аміачні азотні добрива. Це рідкі речовини, азот в яких знаходиться у виді вільного аміаку. Це аміак рідкий й аміак водний. Відсоток азоту в цих добривах 82,3% та 20,5% відповідно.
Азотні добрива є дуже важливими для сільського господарства, осільки вони збільщують кілість азоту в ґрунті, а цей елемент є життєво необхідним для рослин, бо він входить до складу білків, ферментів, хлорофілу та інших сполук, що забезпечують зростання рослин. Також важливо, що в Україні спостеріґається недостатність азоту в ґрунтах.
Використовувати азотні добрива необхідно з обов’язковим дотриманням норм для запобігання деградації ґрунту, зменшення його родючості, зміни структури та накопичення нітратів у кінцевому врожаї.
Особливості використання азотних добрив
Після внесення в ґрунт азотні добрива розчиняються у воді, утворюючи іони, які легко засвоюються кореневою системою рослин. Азот може надходити у вигляді амонійних, нітратних або амідних форм, кожна з яких має свої переваги залежно від типу ґрунту та кліматичних умов. Азот засвоюється рослинами у формі нітратів і амонію. Потрапляючи у клітини, він стає “будівельним матеріалом” для створення нових тканин. Це стимулює активний ріст, формування листя та плодів.
Переваги та недоліки
Перевагами використання азотних добрив є:
- Підвищення урожайності. Внесення азоту дозволяє рослинам швидко розвиватися, забезпечуючи високий врожай.
- Покращення якості продукції. Наприклад, у зернових культур підвищується вміст білка, а у овочів — товарний вигляд.
Неправильне чи надмірне використання азотних добрив може призвести до низки серйозних екологічних, агрономічних та медичних проблем.
Так, перенасичення ґрунту азотом може призвести до зниження родючості ґрунту. Цей хімічний елемент може змінювати кислотність ґрунту, що негативно впливає на корисну мікрофлору. У кислих ґрунтах погіршується засвоєння інших елементів, таких як фосфор і калій.
Іншим негативним наслідком є погіршення структури ґрунту. Постійне внесення азотних добрив може призвести до ущільнення ґрунту, зменшуючи його здатність утримувати вологу й повітря.
Важливим є й вплив на довкілля. Азотні добрива становлять загрозу для природних екосистем через забруднення водних ресурсів (надлишок азоту вимивається з ґрунту і потрапляє у підземні води, річки та озера. Це викликає процес евтрофікації — “цвітіння води”, що загрожує рибам і водній флорі через дефіцит кисню), парниковий ефект (азотні добрива сприяють утворенню оксиду азоту (N₂O) — одного з потужних парникових газів, який посилює глобальне потепління), деградацію екосистем (надлишковий азот у природних зонах сприяє витісненню природних рослин, змінюючи біорізноманіття).
Також неконтральованне використання азотних добрив шкідливо для здоров’я людини. При надмірному використанні добрив овочі та фрукти накопичують нітрати. У шлунку людини вони можуть перетворюватися на нітрити та нітрозаміни — токсичні сполуки, які підвищують ризик онкологічних захворювань. А нітрати у воді можуть бути небезпечними для дітей, спричиняючи синдром “блакитного немовляти” (метгемоглобінемію), що призводить до недостатнього постачання кисню до тканин.
Алергії та інтоксикації можуть бути наслідками використання азотних добрив. Контакт із добривами або споживання забрудненої продукції може викликати алергічні реакції чи отруєння.
Неконтрольоване використання таких добрив також може бути економічно недоцільним. Це можуть бути зайві витрати: рослини не засвоюють увесь внесений азот, значна частина вимивається або випаровується, що означає даремно витрачені кошти. Або може бути зниження врожайності у довгостроковій перспективі: негативний вплив на ґрунт може зменшити його продуктивність.
Дози та строки внесення
Правильне дозування залежить від виду культур, які вирощуються:
- Для зернових рекомендується 60–120 кг азоту на гектар.
- Для овочів — 80–150 кг/га.
Важливо вносити азот у кілька етапів:
- Передпосівне внесення. Азот закладається у ґрунт для активного старту росту.
- Підживлення у період вегетації. Додають невеликі порції для підтримки розвитку.
Перевищення доз може призвести до зниження якості продукції та екологічних проблем.
Врахування типу ґрунту та клімату
Тип ґрунту сильно впливає на ефективність азотних добрив:
- У кислих ґрунтах краще використовувати амонійні добрива, які знижують кислотність.
- Лужні ґрунти краще засвоюють нітратну форму азоту.
Клімат також відіграє роль:
- У холодних зонах краще використовувати добрива з повільним вивільненням азоту.
- У посушливих умовах важливо застосовувати добрива разом із зрошенням для уникнення втрат азоту.
Комбінування з іншими добривами
Азотні добрива найбільш ефективні у поєднанні з фосфорними та калійними. Така комбінація забезпечує збалансоване живлення рослин:
- Фосфор стимулює кореневу систему, що сприяє кращому засвоєнню азоту.
- Калій покращує стійкість рослин до стресів, таких як посуха чи хвороби.
Також доцільно поєднувати мінеральні та органічні добрива. Органіка допомагає зберегти структуру ґрунту, а мінерали забезпечують швидкий ефект.
